Оформлення наукових статей здійснюється відповідно до встановлених редакційних вимог, викладених в окремому документі:

«Вимоги до оформлення статей» (TeX-шаблон)

Під час підготовки статті до подання авторам необхідно дотримуватися таких вимог.

1. Структура статті та LaTeX-розмітка

Рукопис подається у форматі LaTeX2ε з використанням класу bmzhart (файл bmzhart.cls) та офіційного шаблону журналу (example.tex), які можна завантажити за посиланням. 

Обов'язкові елементи рукопису та відповідні команди шаблону:

назва статті мовою статті — \title{};

прізвища та ініціали авторів — \author{};

ORCID кожного автора — \orcid{} (вкладається в \author, як показано у шаблоні);

установа з повною адресою (мовою статті) — \institute{};

електронні адреси авторів — \email{};

анотація, назва та ключові слова англійською мовою — \enabstract{автори}{назва}{текст}{ключові слова};

анотація, назва та ключові слова українською мовою — \uaabstract{автори}{назва}{текст}{ключові слова};

класифікація за MSC 2020 — \subjclass{};

УДК — \UDC{}.

Опційні поля: \thanks{} (інформація про гранти), \shorttitle{} (коротка назва для колонтитулів, якщо основна надто довга).

Мова статті задається опцією класу: [ua] для української, [en] для англійської. Незалежно від мови статті, обидві анотації (\enabstract і \uaabstract) є обов'язковими.

2. Анотація

Кожну статтю має супроводжувати анотація, яка є самостійним і змістовним викладом основних результатів дослідження.

Анотація повинна:

• відображати мету, методи, основні результати та висновки дослідження; 

• бути інформативною, а не лише описовою; 

• не містити посилань на літературу, таблиць, рисунків або складних формул; 

• містити пояснення всіх нестандартних скорочень і позначень; 

• мати обсяг близько 1800 символів. 

Анотація разом із назвою та ключовими словами є основним джерелом індексації статті в наукометричних базах, тому її підготовці слід приділити особливу увагу.

3. Оформлення формул, теорем і внутрішніх посилань

Оформлення формул, теорем і внутрішніх посилань

Усі нумеровані об'єкти (формули, теореми, твердження, леми, наслідки, означення, зауваження, приклади) повинні мати лейбли \label{}, а посилання на них — здійснюватися командами \ref{} або \eqref{}. Ручне проставляння номерів у вигляді "формула (3)" або "Теорема 2" не допускається.

Для посилання на нумеровану формулу слід використовувати \eqref{}. Формули, на які немає посилань у тексті, мають бути ненумерованими (\[ ... \] або equation*).

У класі визначені середовища theorem, proposition, lemma, corollary, remark, definition, example (та їх ненумеровані версії з *), тому оголошувати їх не потрібно.

Лейбли мають бути унікальними в межах статті. Рекомендується використовувати імена з префіксом (\label{eq:exp-series}), що вказує на тип об'єкта

(eq:, thm:, lem:, prop:, cor:, def:, rem:). Аналогічна рекомендація стосується ключів у \bibitem{}: бажано формувати їх змістовно (наприклад, dineen-1999, lopushansky-zagorodnyuk-2007), а не як послідовність k1, k2.

4. Оформлення формул і посилань

Обов'язковими елементами у вхідному LaTeX-файлі є: прізвище та ініціали автора (-ів) і назва статті мовою статті (команди \author і \title відповідно); коротка назва статті для колонтитулів, тільки якщо основна назва надто довга (команда \shorttitle); прізвище та ініціали автора (-ів), назва статті, анотація та ключові слова і фрази українською та англійською мовами (команди \uaabstract та \enabstract відповідно); індексні класифікатори MSC 2020 та УДК (команди \subjclass та \UDC відповідно); ідентифікатор ORCID для кожного зі співавторів (команда \orcid); установа (-ви) з повною адресою, в якій працює (-ють) автор (-и) (англійською мовою) та його (їх) e-mail (команди \institute та \email відповідно).

4. Бібліографія та цитування

Для оформлення посилань слід використовувати команду \cite.
Не допускається ручне оформлення посилань у вигляді [1], [2] тощо.

Основні вимоги:

• список літератури подається в алфавітному порядку; 

• усі джерела повинні бути процитовані в тексті; 

• назви журналів скорочуються відповідно до стандартів AMS; 

• для статей обов’язково зазначається DOI (за наявності). 

5. Приклади оформлення джерел

КНИГА

\bibitem{k1} Автор1 AA, Автор2 BB, Автор3 CC Назва книги. Видавництво, місто, рік.

КНИГА як частина серії

\bibitem{k2} Автор1 AA, Автор2 BB, Автор3 CC Назва книги. У: Редактор1 AA, Редактор2 BB (Ред.) СеріяНазва, номер. Видавництво, місто, рік.

СТАТТЯ

\bibitem{k3} Автор1 AA, Автор2 BB, Автор3 CC \emph{Назва статті}. Назва журналу Рік, \textbf{Том} (Номер), Сторінка F--Сторінка L. doi:???????????????

АНОТАЦІЯ КОНФЕРЕНЦІЇ

\bibitem{k4} Автор1 AA, Автор2 BB Назва анотації. У: Редактор1 AA, Редактор2 BB (Ред.) Матеріали Міжнар. конф.

Назва конференції'', Місто, Країна, Місяць ДатаF--ДатаL, Рік, Видавництво, Місто, Рік, СторінкаF--СторінкаL.

СТАТТЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ, ЯКА ПЕРЕКЛАДЕНА З ІНШОЇ МОВИ

\bibitem{k5} Автор1 AA, Автор2 BB, Автор3 CC \emph {Назва статті}. Назва журналу Рік, \textbf{Том} (Номер), СторінкаF--СторінкаL. doi:??????????????? (переклад Назви журналу Рік, \textbf{Том} (Номер), СторінкаF--СторінкаL. doi:???????????????? (Мовою))

СТАТТЯ УКРАЇНСЬКОЮ АБО ІНШОЮ МОВОЮ

\bibitem{k6} Автор1 AA, Автор2 BB, Автор3 CC \emph{Назва статті (англійською)}. Назва журналу Рік, \textbf{Том} (Номер), СторінкаF--СторінкаL. (Мовою)

Дотримання зазначених вимог є обов’язковою умовою прийняття статті до розгляду та її подальшого опублікування після успішного проходження процедури рецензування та ухвалення рішення редакційною колегією.